Умови напряму
Візьміть стандартну позу за еталон і використовуйте задані терміни азимута, щоб правильно описати взаємне розташування різних органів і структур зразка людини.
1. Верхній і нижній: відповідно до анатомічної пози голова є верхньою, а ноги - нижніми. У порівняльній анатомії чи ембріології, через взаємозв’язок між положенням тварини та ембріона, краніальний часто використовується замість верхнього, а каудальний використовується замість нижнього.
2. передні і задні: ті, що спираються на черевну поверхню тіла, — передні, а ті, що спираються на спину, — задні. У порівняльній анатомії його зазвичай називають ventralis і dorsalis. При описі рук часто використовують долонну і тильну.
3. Медіальна та латеральна м’язи: середню лінію тіла візьміть за еталон, ближче до серединної лінії – медіаліз, а відносно далеко від серединної лінії – латерально. Наприклад, великий палець кисті — це латеральний м’яз, а мізинець — медіальний. При описі будови верхніх кінцівок, оскільки ліктьова кістка та променева кістка передпліччя розташовані поруч, ліктьова кістка знаходиться в медіальній м’язі, а променева кістка — у бічній м’язі, ліктьова кістка може використовуватися замість медіальної м’язи, а радіальна — замість бічної. У нижніх кінцівках гомілкові та малогомілкові кістки розташовані поруч, великогомілкова кістка знаходиться в медіальній частині, а малогомілкова кістка — у латеральній, тому їх також можна назвати великогомілковими та малогомілковими.
4. Інтер’єр та екстер’єр: використовується для позначення зв’язку між певними структурами та порожниною, і їх слід відрізняти від інтер’єру та екстер’єру.
5. Поверхневі та глибокі: частина, розташована близько до поверхні тіла, називається поверхневою, а частина, відносно віддалена від поверхні тіла, називається глибокою.
6. Проксимальний і дистальний: у кінцівках зв’язок між частинами часто описується проксимальним і дистальним, тобто корінь біля тулуба є проксимальним, а відносно віддалена або дистальна частина – дистальним.
Мова
